середа, 16 травня 2018 р.



На крилах рушників несе надію Україна


Вже у цей четвер, 17 травня, українці по всьому світу відзначатимуть День вишиванки. Це свято, присвячене українській національній культури і традиціям, незважаючи на свій відносно молодий вік вже придбало широку популярність і стало традиційним.

середа, 11 квітня 2018 р.

Христос Воскрес! Радійте, діти,
Біжіть у поле, у садок,
Збирайте зіллячко і квіти,
Кладіть на Божий хрест вінок.

Нехай бринять і пахнуть квіти,
Нехай почує Божий рай,
Як на землі радіють діти
І звеселяють рідний край.


На вас погляне Божа Мати,
Радіючи, з святих небес...
Збирайтесь, діти, нум співати:
Христос Воскрес!

Христос Воскрес!
Леонід Глібов.
Світлина від Марії Чорняк.


середа, 14 березня 2018 р.








               книгу читати про все знати!  








Вчасно прочитана книга - величезна удача.
Вона здатна змінити життя,
як не змінить її кращий друг або наставник.
                                                 П.А. Павленко




















середа, 14 лютого 2018 р.

        До Дня Святого  Валентина 

   "Всьому початок є любов"



   Свято, яке з нетерпінням чекають усі закохані, свято, яке сповнює надією і романтикою серця всіх людей — це День Святого Валентина.    



                          
                                                       
                                    

Саме цьому святу приурочене книжкове асорті “Все про кохання." Читайте та насолоджуйтесь!” . Тут кожен відвідувач зможе знайти собі книгу за смаком, познайомитися з історією виникнення свята закоханих, з легендами про Святого Валентина. На яскравих сонячних променях любові, що розкривається у книжковій виставці, кожен користувач може залишити свою валентинку з побажанням.    Тож запрошуємо всіх бажаючих до бібліотеки.


вівторок, 19 грудня 2017 р.





Легенда про Святого Миколая


Легенда про Святого Миколая

Нічого не бракувало малому Миколі – ні одежі, ні смачної їжі. Та він був сирота, мама померла рано, за нею тато. Хлопчик ріс під опікою чужих людей. Він часто виходив на вулицю погратися з дітьми. Це були діти небагатих батьків. Жили вони в глиняних хатках, спати вкладалися без вечері. Миколай їх жалів, але не знав, як їм допомогти.Був у Миколи старий вчитель. Одного разу вони читали святе Письмо: «Коли ти робиш добро, то нехай твоє правиця не знає, що робить лівиця..."- Як це розуміти? - спитав учителя замислений Микола.- Коли робиш добро, то не треба про це говорити, голосно розповідати іншому. Краще не хвалитися своїми добрими вчинками.Стояла глибока осінь. Микола знав, що багато діток в його околиці живуть бідно, у голоді і холоді. От родина старого Олександра. Мати хвора, у Петруся немає взуття, а мала Софійка вранці збирала на дорозі ломаччя, щоб було чим затопити в печі.Ввечері Микола тихо, щоб слуги не бачили, підкрався до комори. Набрав у торбину борошна, налив пляшечку олії, набрав повні кишені яблук. У своїй скрині відшукав пару нових шкарпеток та нові постільці. Коли всі в домі спали, Микола тихесенько, як мишка, вислизнув з ліжка. Пробрався до порога Олександрової хати, поклав там торбинку та й побіг назад. Вранці старий Олександр не міг натішитися щедрими подарунками. Але хто це міг зробити і кому дякувати?З того часу Микола часто робив такі дарунки бідним сусідам. Люди молили Бога за невідомого, який допомагає їм. Та ніхто не здогадувався, що то був Микола. Миколині слуги стали помічати, що зникають харчі, одяг, паливо з комор. Стали пильнувати.Одного разу, коли Микола тільки но склав торбинку та вийшов зі свого подвір'я, його наздогнав старий слуга. Думав, що то злодій. Тоді й стало відомо, хто піклується про бідних.Минули роки. Микола, вивчився , став священником. Усе своє майно роздав бідним людям і служив їм, як тільки міг. За це Господь дав йому сили творити ще більше і більше добра. Він лікував хворих, допомагав в'язням. А коли він помер і постав перед Богом, Бог промовив до нього: «Багато, Миколо, ти зробив добра за своє життя. За це я виконаю будь яке твоє бажання. Чого ти хочеш»Миколай не довго думав і відповів: «Дай мені, Боже, бодай один раз на рік сходити на землю та обдаровувати діточок» Відтоді кожного року у ніч з 18 на 19 грудня Святий Миколай сходить з небес на землю і робить кожному з нас такі несподівані але приємні подарунки.



четвер, 14 грудня 2017 р.

Традиції гулянь і найпопулярніші ворожіння на Андріївські вечорниці

Свято Андрія Первозванного вважається найбільшим передноворічним святом, яке відзначається ще з часів Русі 13 грудня. Андрій Первозванний входив в число 12-ти апостолів Христа, згідно з переказами, був братом апостолу Петру і був покровителем жителів України, Росії та Шотландії. Напередодні цієї дати прийнято збиратися на Андріївські вечорниці — ворожіння, з якими пов'язано безліч неординарних звичаїв.
Вечорниці проходять в ніч з 12-го на 13-е грудня
і в основному святкуються тільки молоддю.
• За традицією, в цей вечір і ніч хлопці робили різноманітні дрібні капості дівчатам (викрадали і ховали предмети одягу, прикраси). З настанням темряви хлопці лякали їх на вулицях або стукали у вікна, говорячи на різні лади, намагаючись таким чином звернути на себе увагу.
• Дівчата ж в цей час займалися таємним обрядом — проводили ворожіння на судженого і на результат майбутнього сімейного життя. Іноді дійством керувала заміжня і щаслива у сімейному житті ворожка, але найчастіше дівиці виступали в ролі ворожок самостійно. Щоб дізнатися ім'я нареченого, дівчатам було приписано кидати знятого з ноги червоного чобота, — якнайдалі через голову. Кинуте взуття уважно розглядали, оскільки вважалося, що суджений прийде в будинок з того боку, куди вказує носок чобітка.
• Не менш знамениті гадання з використанням кільця, скрученої з паперу квітки, ляльки і гілочок мирти. На всіх цих предметах ворожка робила замовляння, а потім пропонувала дівчатам по черзі тягнути жереб. Важалось, що та, яка витягне із загальної маси кільце, — незабаром вийде заміж.
• Ворожіння з використанням дзеркал різної величина — ще один спосіб дізнатися свою долю. Дзеркала ставили навпроти один одного, а між ними встановлювали 3 запалені свічки. Дівчина сідала між дзеркалами і довго вдивлялася в відображення свічок. Вважалося, що так в дзеркалах можна побачити коридор свічок, а в ньому — і свого судженого.
Андріївські вечорниці супроводжувалися веселими співами, довгими дівочими посиденьками, знайомствами і заграваннями молоді. Вечорниці тривали всю ніч, оскільки наступного разу молоді люди могли поспілкуватися тільки на гуляннях напередодні Різдва.

                          Сучасні вечорниці — що змінилося

Андріївські забави в багато чому дійшли до теперішнього часу без особливих змін, особливо весело їх святкують в Карпатах, де сама природа сприяє цьому. Однак, сучасність все ж внесла свої корективи у свято Андрія.
Дівчата, які вирішили влаштувати посиденьки на Андрія, найчастіше збирають компанії не вдома, а, наприклад, в затишних кімнатах готелів або котеджів. Такий підхід легко пояснюється малою площею особистих житлових приміщень і бажанням потрапити у відповідну атмосферу.
Якщо раніше хлопці ніколи не заглядали до дівчат на вогник, а саме ворожіння було таїнством, то зараз молодь часто збирається разом. До ворожіння відносяться жартівливо, а самі вечорниці сприймають як відмінний привід повеселитися перед Новим роком.