Дорогі колеги!

Вітаю Вас із Новим 2016 роком!

Ось знову рік Новий іде,
Хай щастя він Вам принесе,
Міцне здоров’я подарує,
Хай радістю Ваш дім квітує.
Любов’ю хай серця живуть,
Тепло душі для Вас несуть.
Хай мир і лад у Вашій хаті будуть,
Хай завжди щирість, Вам дарують люди.

Дай Вам Боже, святкувати 
В щасті довгі роки мати.
Любов щиру заслужити
І ніколи не тужити.
Щиро щастя Вам бажаю
Усіх радісно вітаю:

З НОВИМ РОКОМ!   

ГОЛОДОМОР 1932-1933 р.

14 000 000 ВБИТИХ УКРАЇНЦІВ!
ПАМЯТАЙ, НАС ХОТІЛИ ЗНИЩИТИ!
НЕ ЗАБУДЕМО! НЕ ПРОБАЧИМО!

В історії бурхливого XX-го століття Голодомор 1932-33 років в Україні посідає особливе місце.

Перший масовий голод, що розпочався відразу ж після закінчення громадянської війни та придушення української революції, охопив значну частину України: Запорізьку, Донецьку, Катеринославську, Миколаївську, Одеську губернії. Причини його частково мали об'єктивний характер - посуха 1921 року, економічні наслідки першої світової та громадянської воєн. Але найголовнішими чинниками стали: крах сільськогосподарської практики тодішнього режиму, скорочення посівних площ у колишніх хлібородних районах внаслідок політики воєнного комунізму, директивні методи компартійного керівництва, яке розподіляло наявні продресурси на користь промислових центрів, передусім тих, що знаходилися поза межами України.

Коли дослідники говорять про Голодомор 1932-33 рр., мається на увазі період з квітня 1932 по листопад 1933 рр. Саме за ці 17 місяців, тобто, приблизно за 500 днів, в Україні загинули мільйони людей. Пік голодомору прийшовся на весну 1933 року. В Україні тоді від голоду вмирало 17 людей щохвилини, 1000 - щогодини, майже 25 тисяч - щодня...

Найбільш постраждали від голоду колишні Харківська і Київська області (теперішні Полтавська, Сумська, Харківська, Черкаська, Київська, Житомирська). На них припадає 52,8% загиблих. Смертність населення тут перевищувала середній рівень у 8-9 і більше разів.

У Вінницькій, Одеській, Дніпропетровській рівень смертності був вищій у 5-6 разів. У Донбасі - у 3-4 рази. Фактично, голод охопив весь Центр, Південь, Північ та Схід сучасної України. В таких же масштабах голод спостерігався у тих районах Кубані, Північного Кавказу та Поволжя, де жили українці.

Дослідники називають різні цифри загиблих під час голодомору: 5, 7, 9 та 10 мільйонів. Але, в будь-якому випадку, мова йде про МІЛЬОЙНИ безневинних жертв. А з урахуванням непрямих жертв (внаслідок повного фізичного виснаження, тифу, кишково-шлункових отруєнь, канібалізму, репресій, самогубств на грунті розладу психіки та соціального колапсу), за приблизними підрахунками, голодомор забрав життя 14 мільйонів людей.

Поняття „геноцид” було введено у міжнародно-правове поле лише ухваленою 11 грудня 1946 року резолюцією 96(І) Генеральної Асамблеї ООН, яка визначила: “Згідно з нормами міжнародного права, геноцид є злочином, який засуджує цивілізований світ і за здійснення якого головні винуватці мають бути піддані покаранню”.

9 грудня 1948 року ГА ООН одноголосно прийняла „Конвенцію про попередження злочину геноциду і покарання за нього”, яка набула чинності з 12 січня 1951 р.

У статті I Конвенції проголошується: „Сторони, які домовляються, підтверджують, що геноцид, незалежно від того, чи здійснений він у мирний або воєнний час, є злочином, який порушує норми міжнародного права, і проти якого вони зобов’язуються вживати заходи попередження і карати за його здійснення”. Стаття II подає визначення геноциду: „Дії, здійснювані з наміром знищити повністю або частково будь-яку національну, расову або релігійну групу як таку». Під знищенням розуміється:

1. вбивство членів групи;
2. заподіяння серйозних тілесних ушкоджень або розумового розладу членам групи;
3. навмисне створення життєвих умов, розрахованих на цілковите або часткове фізичне знищення її;
4. вжиття заходів, розрахованих на попередження дітонароджуваності у середовищі такої групи і, нарешті, д) насильницька передача дітей з однієї людської групи в іншу”.

За підрахунками французьких демографів, внаслідок голодомору в Україні не народився мільйон дітей. На загальні цифри смертності вплинуло й віддане тоді владою розпорядження ЗАГСам не реєструвати смерть дітей віком до одного року. Вчені дійшли висновку, що оскільки у цей період помирали переважно діти й молодь, середня тривалість життя українців у 1933 році становила 7,3 роки у чоловіків і 10,9 років у жінок. За всю історію людства подібних показників ніде не зафіксовано (МИГ 27.11.03.).

Відтоді ця Конвенція стала інструментом попередження геноциду, дієвість якого істотно зросла після завершення „холодної війни”. Проте сформульовані у цьому документі юридичні норми вживались, як правило, лише по відношенню до Голокосту часів Другої світової війни, по свіжих слідах якого, власне, й було розроблено Конвенцію.

Лише створена завдяки зусиллям української діаспори комісія Конгресу США на чолі з Дж.Мейсом у 1986 р. назвала Голодомор 1932-1933 рр. в Україні геноцидом.

Осінні фантазії

Закінчилося тепле літо. На легких рудих лапах непомітно підкралася чарівниця-осінь. Осінь - пора різноманітних фарб природи, час збирання урожаю, час прояву творчої фантазії дорослих і дітей.
Осінь відмінна пора для спостережень: саме в цей період природі все дуже швидко міняється: жовтіє і обпадає листя, відлітають птахи, на калюжах з'являється кірочка льоду, падає перший сніг, і так далі...
Наші діти вже самі помічають перші ознаки осені :
"А, а чому листя жовте"?, "Дивися, листок впав".

Шановні колеги! Дорогі друзі!

Прийміть щирі вітання з професійним святом - Днем бібліотек!

Сучасні бібліотеки - справжні центри інтелектуального та духовного життя, одні з самих затребуваних установ культури. Здійснюючи свою просвітницьку місію, вони здатні зіграти найважливішу роль в розвитку освіти, науки і культури, завжди залишаючись гарантом цивілізованості суспільства.

Основою успішних перетворень у бібліотечній справі, в першу чергу, є високий професіоналізм і праця бібліотекарів - хранителів культури і мудрості поколінь.

Шановні працівники бібліотек! Прийміть слова щирої вдячності, поваги і подяки за ваше служіння бібліотечній галузі області, щире бажання зберегти і передати інтелектуальне і духовне багатство.

Бажаю вам доброго здоров'я, оптимізму, благополуччя, нових творчих здобутків і вдячних читачів!

    Дорогі колеги! 

Вітаю Вас з Днем Незалежності України

Сьогодні, в день чергової річниці незалежності України, бажаєю вам взаєморозуміння, злагоди та успіхів у справах на благо нашої Батьківщини. Нехай кожен день вашого життя буде сповнений радістю, дружнім теплом і новими здобутками. Нехай ці досягнення стануть міцними цеглинками в будівництві міцної Держави, якою зможуть пишатися наші діти.

На хвилях дитинства

Дитинство - пора безтурботна, повна веселощів, солодощів та гарних друзів. Дозвілля, що пропонує дітям Кобиловолоцька бібліотека , завжди наповнене усім, що люблять діти. Цікаві та водночас повчальні ігри, веселі конкурси і гарний настрій дарувала дітям бібліотекар  О. М. Олійник. Проявити кмітливість та фантазію малеча змогла, створюючи та розгадуючи "живий" кросворд. Приємно, що завдяки бібліотеці, можна проявити креатив, свої інтелектуальні та творчі здібності, спробувати працювати в команді, та ще й отримати подарунки.

Мистецькі вихідні. Казковий калейдоскоп

      " У казку сьогодні ми робимо крок."

І знову  дитячий галас та сміх. Сьогодні діти вирушили в подорож у казку. Адже тема програми - " У казку сьогодні ми робимо крок". Все було, дійсно , наче у казці: цікаві ігри, загадки, пісні, танці, спортивна гімністика. А ще всі присутні прийняли участь у захоплюючому квесті "Знайди пазл". В кінці програми всі учасники отримали подарунки та море вражень і задоволення.

Після цих виступів для дітей в бібліотеці було накрито стіл із солодкою випічкою, де діти почастували різними смаколиками. 

Веселися, грай і книжки читай!

Сяйвом сонця все залито,

В нас гостює справжнє літо,

Кольорове та яскраве,

Запашне, смішне, цікаве!..

Діти не уявляють повноцінний відпочинок без цікавої книги, здатної повезти новими надзвичайними шляхами у світ чудес та пригод.  Саме книги зібрали цього дня чимало учасників ігрової програми «Веселі рекорди літа». Діти брали участь у літературних конкурсах та вікторинах, мали можливість позмагатися у спритності та витривалості під час проведення спортивно-розважальних ігор.

        Історія свята День Перемоги.      За кордоном День Перемоги відзначається не 9, а 8 травня. Це пов'язано з тим, що акт про капітуляцію був підписаний з центрально- європейським  часом 8 травня 45-го року о 22 годині 43 хвилини.

        Цього року Україна вперше відзначатиме разом з Європою 8 та 9 травня Дні пам'яті та примирення, відійшовши нарешті від усталеного радянського зразка святкування 9 травня як Дня Перемоги радянської армії над фашизмом.

         Символом відзначення Дня пам'яті та примирення і Дня перемоги став червоний мак. В українській міфології мак має дуже багато значень. Це символ сонця, волі, гордості, оберегу від нечистої сили, крові. В українських народних піснях та думах мак пов'язаний з війною та військом, він символізує козака, що героїчно загинув, боронячи Україну.

День  Перемирення, День Перемоги , День матері – триєдність мудрості, слави, безсмертя.

Під такою назвою відбувся святковий вечір у Кобиловолоцькому  БК.

Із вступним словом привітав ветеранів  із Днем Перемоги  сільський голова  Титан І.Б. вручивши їм невеличкі  подаруночки . 

Привітавши матерів із Днем матері , прозвучали пісні у виконанні  жіночого  вокального  ансамблю  сільського БК, дитячий  танцювальний колекти,  ансамбль  читців  2-6 класів  Кобиловолоцької ЗОШ.

А також користувачі інтернету в бібліотеці,  мали змогу  переглянути  матеріали подій 1941-1945рр. Та подій на Сході України в зоні АТО.

                       

                                     “Веселі барви Великодня”.  

Є багато свят, які люблять зустрічати українці. Але одним з головних є весняне свято - Великдень. Великдень – найбільше християнське свято. Цей день має ще одну назву – Пасха. Це світле і добре свято несе з собою віру, надію і любов.
  У передсвяткові Великодні дні у Кобиловолоцькій бібліотеці працює Великодня майстерня «Котилася писаночка». Куточок  облаштований для дітей, охочих зробити щось власноруч.








Одним із найважливіших символів Великодня є писанка. Українська писанка - це шедевр декоративно-ужиткового мистецтва. Писанка – символ Сонця, життя, любові і краси, весняного відродження, добра, щастя, радості.
  Книжкова виставка познайомить користувачів із традиціями святкування Великодня, розповість про походження одного із важливих символів цього свята в Україні – писанку.




  Запрошуємо всіх,в бібліотеку, де ви дізнаєтеся про нові легенди, розповіді про Великдень і про мальовниче написання писанки. 

Літопис долі Кобзаря

 

 

 

ХРОНОЛОГІЯ РЕВОЛЮЦІЇ ГІДНОСТІ

Рік Революції гідності та російсько-українська війна на сході України стали переломними і історичними подіями.

Подія на майдані та на східному фронті проявили вражаючу незламність, патріотизм та хоробрість українських захисників, які ціною свого здоров"я і життя боронять від агресора незалежність та цілісність нашої країни.

Герої справді не помирають, але пам"ять про них має розчинятися з плином часу, зі зміною поколінь.

"Колись настане день, закінчиться війна...", співає С. Вакарчук. Та ті кого забрали небеса уже не повернуться.

Необхідно розуміти, що останній подих Небесної сотні був за для кожного з нас і з надією для нас. Ми не знаємо шо чекає нас у майбутньому, та тільки за нами право його створювати уже сьогодні. У це вірив кожен герой Небесної сотні, хто цього майбутньго уже не зможе побачити, але чия смерть дала йому початок.

Так у нашій бібліотеці вшановували героїзм українських захисників: і тих, які полягли, і тих, які сьогодні зі зброєю в руках захищають суверенітет України.

Оформлені кн. виставки в бібліотеці до річниці майдану: "Пам"яті небесної сотні".

 І тих хто зара захищає нашу Україну. "Вони захищають наше з Вами майбутнє" На даній виставці хлопці із села, це і Назар М"ялікгулієв, наш поет , який видав уже своїх дві збірки, "Критик" і "До народу",  виставка його під назвою "Поміняв перо на зброю". А також Михайло Супчак,  Богдан Підборачинський, Іван Яхман.

Ці хлопці спавді боряться за за наше з вами майбутнє. Наша шана криється у продовженні боротьби за ідею бути вільними.

 

с. Кобиловолоки

ТРАДИЦІЇ НА ЙОРДАН 

ДРУГА СВЯТА ВЕЧЕРЯ

До Водохреща жінки намагалися не полоскати у воді білизни, бо «там чорти сидять і можуть вчепитися». Натомість дівчата у посвячену воду клали калину чи коралі і вмивалися, аби щоки були рум'яними. Загалом до Водохрещ протягом всіх свят жінки не ходили по воду, це мали робити лише чоловіки.

Напередодні Водохрещі святкується «Голодна кутя», або другий Святий Вечір. Увесь цей день віруючі люди нічого не їдять — постують. Сідають вечеряти, коли вже засяє вечірня зоря. На вечерю подають пісні страви — смажену рибу, вареники з капустою, гречані млинці на олії, кутю та узвар. Після вечері всі кладуть свої ложки в одну миску, а зверху — хлібину, «щоб хліб родився».

На другий день зранку ходять до церкви святити воду. Цією свяченою водою почи­нається трапеза, нею ж кожний госпо­дар кропить усіх членів сім'ї, хату, інші будівлі, криниці.

За давньою тра­дицією, церемонія освячення води відбувалася під відкритим небом, на берегах річок, струмків, озер. Ще напередодні Йордана, з льо­ду вирубували великий хрест («йордан») і ставили його поруч з ополонкою. Скульптурне зображення хреста встановлювали вертикально і нерідко обливали буряковим квасом, від чого воно набирало червоного ко­льору. Було прийнято також при­крашати хрест барвінком і гілками сосни.

В давнину в селах і містах влаштовува­лись багатолюдні хресні ходи до річ­ки. Крім ікон і церковних хорогв учасники цих процесій несли запалені «трійці» — три свічки, перевиті зіллям васильків, чебрику та інших квіток. Акт водосвяття в багатьох місцевостях супроводжувався стріляниною з рушниць порожніми набоями. Одночасно у небо випускали голубів, попередньо прикрашаючи їх стрічками з кольорового паперу.

Після Водохреща розпочинався новий весільний се­зон, який тривав до Великого посту. Це був час веселощів і до­звілля. Молодь збиралась на вечорниці, сім'ї влаштовували складчини та ходили один до одного в гості з метою наблизити весну.