четвер, 26 лютого 2015 р.
субота, 17 січня 2015 р.
ТРАДИЦІЇ НА ЙОРДАН
ДРУГА СВЯТА ВЕЧЕРЯ
До Водохреща жінки намагалися не полоскати у воді білизни, бо «там чорти сидять і можуть вчепитися». Натомість дівчата у посвячену воду клали калину чи коралі і вмивалися, аби щоки були рум'яними. Загалом до Водохрещ протягом всіх свят жінки не ходили по воду, це мали робити лише чоловіки.
Напередодні Водохрещі святкується «Голодна кутя», або другий Святий Вечір. Увесь цей день віруючі люди нічого не їдять — постують. Сідають вечеряти, коли вже засяє вечірня зоря. На вечерю подають пісні страви — смажену рибу, вареники з капустою, гречані млинці на олії, кутю та узвар. Після вечері всі кладуть свої ложки в одну миску, а зверху — хлібину, «щоб хліб родився».
На другий день зранку ходять до церкви святити воду. Цією свяченою водою починається трапеза, нею ж кожний господар кропить усіх членів сім'ї, хату, інші будівлі, криниці.
За давньою традицією, церемонія освячення води відбувалася під відкритим небом, на берегах річок, струмків, озер. Ще напередодні Йордана, з льоду вирубували великий хрест («йордан») і ставили його поруч з ополонкою. Скульптурне зображення хреста встановлювали вертикально і нерідко обливали буряковим квасом, від чого воно набирало червоного кольору. Було прийнято також прикрашати хрест барвінком і гілками сосни.
В давнину в селах і містах влаштовувались багатолюдні хресні ходи до річки. Крім ікон і церковних хорогв учасники цих процесій несли запалені «трійці» — три свічки, перевиті зіллям васильків, чебрику та інших квіток. Акт водосвяття в багатьох місцевостях супроводжувався стріляниною з рушниць порожніми набоями. Одночасно у небо випускали голубів, попередньо прикрашаючи їх стрічками з кольорового паперу.
Після Водохреща розпочинався новий весільний сезон, який тривав до Великого посту. Це був час веселощів і дозвілля. Молодь збиралась на вечорниці, сім'ї влаштовували складчини та ходили один до одного в гості з метою наблизити весну.
неділя, 28 грудня 2014 р.
Рік новий стрічаєм разом !
А ще хотілося б сказати: "Як зустрінеш Новий рік, так його і проведеш". Це знають всі. І тому посидіти новорічної ночі за столом, заставленим смачними стравами, у колі сім’ї та близьких друзів просто необхідно, якщо ви хочете у достатку та здоров’ї провести наступний рік.
Чим віншуватиме нас Новий рік? Пророкують різне і по-різному. А хочеться, так хочеться, щоб був мир і достаток, добро і злагода. І все це залежить від нас, дітей Землі та Володаря Неба. Давайте повіримо в казку. І в доброго Білого Ангела, посланця Господнього, що він благословить у Новорічну ніч нашу землю, батьків наших, дітей, сестру і братів, усіх...
Хай Любов усім нам буде за поводиря протягом року, який щойно зродився. Хай Віра в Господа, в людей, у себе допомагає нам бути добрими і справедливими. Хай Надія не полишає нас у найвищі хвилі життя. І хай хлібом-сіллю буде багата оселя.
Із вітанням новорічним
Входимо у кожний дім,
Щастя, радощів сьогодні
Вам бажаємо усім.
Зичимо усім вам щастя,
Оминають хай нещастя,
Хай несе вам Новий рік
Мир та радість на поріг.
Дорогі колеги вітаю Вас із Новим роком та
Різдвом Хрестовим!
четвер, 11 вересня 2014 р.
Зустріч воїна-героя
Михайла Субчака
із жителями с. Кобиловолок
10 вересня, на Театральному Майдані Тернополя зустрічали бійців 24-ої окремої механізованої бригади. Уродженці Тернопільщини приїхали із зони АТО на ротацію.
20-річний Михайло житель с. Кобиловолок від лютого є учасником виснажливих тренувань і складних боїв. З цього часу він вперше повернувся додому.
Протягом кільког годин небайдужі жителі села, учні школи 10 вересня очікували воїна-солдата Михайла Субчака.
Прибувши у село о 10-тій год. вечора односельчани зустрічали його із сльозами радості на очах, теплими оплесками, привітаннями, врученням квітів.
Зустріч відбулась у Божому храмі села Кобиловолоки, де владика Павло благословив воїна Михайла, сільський голова Ігор Богданович подякував йому за героїзм захищати нашу неньку Україну, жителі села заспівали Гімн України, многая літа, помолились за його здоров"я і подальшу службу, яку він продовжить після короткої дисятиденної відпустки.
Михайло є контрактником. У Тернополі його зустрічали рідні та друзі з квітами та прапорами. Військовий каже, що не очікував такої зустрічі.
“Допомогу надають солдатам, які стоять на блокпостах, або тим, хто на базі. А хто cтоїть на передовій, допомогу не можуть надати, бо там рух заборонений, постійно стрільба. Тому всім не можуть допомогти”.
Михайло брав участь у боях на сході України. Каже, що особливо запеклими були бої у Луганській області. “Гради, мінамйоти, артилерія, авіація… Там вже автоматом практично не стріляв ворог. Практично всю нашу техніку накрили”.
Багато особистих речей згоріли під час цих боїв, але Михайло зміг зберегти лист вчительки української мови. Разом з тим він вірить у перемогу своєї держави і готовий захищати її далі.
Михайло подякував жителям села за підтримку, матеріальну допомогу, яка необхідна воїнам у цей нелегкий час.
неділя, 24 серпня 2014 р.
З Днем Незалежності!
Сьогодні свято, наше свято,
Тебе вітаю з ним мій брате,
І сестро, подруго моя,
І Україно дорога!
З Днем Незалежності всіх нас,
Від гір Карпатських по Донбас,
Ми один одного вітаймо
І Україну - прославляймо!
Нехай живе багато літ
Наш славний український рід,
Хай Бог у всьому помагає
І нам здоров'я посилає!
Вдягнімо наші вишиванки
І разом всі, гуртом до ранку,
Святкуймо свято це усі,
Ще раз вас з святом, дорогі!
пʼятниця, 22 серпня 2014 р.
ДОПОКИ СВІТИТЬ ПРАВЕДНА ЗОРЯ - ШАНУЙМО УКРАЇНУ
Україно, в паростках надій,
Із широкою, як степ, душею,
В думі сивій, волі молодій,-
Переймаємося долею твоєю.
В. Василенко
Нові часи, нові завдання, нові вимоги…Незалежність України дає можливість кожному з нас стати справжнім господарем своєї землі.Але сьогодні нажаль ми є свідками жахливих подій, що відбуваються в нашій країні. Ми – майбутнє України. Тож своїми знаннями, працею, здобутками підносімо її культуру, своїми досягненнями славмо її. Будьмо гідними своїх предків, бережімо волю і незалежність України, поважаймо свій народ і його мелодійну мову. Шануймо себе, і свою гідність, і шановані будемо іншими.
З нагоди 23річниці Незалежності України в бібліотеці – філії с. Кобиловолоки оформлена книжкова виставка
"З любов'ю до України"
Молоде покоління так перейнялося подіями нашої країни, що також вирішили долучитися до акції
«Напиши листа солдату»
Наша держава Україна перебуває зараз дуже важкі часи.Ми відстоюємо своє майбутнутнє, майбутнє нашої держави…
Дорогі наші захисники ми разом з вами йдем вірним шляхом до перемоги нашої неньки України.Адже, ви дбаєте про наше майбутнє.Весь цей час ви ризикуєте своїм життям заради нашого народу.Адже, за для нас ви тримаєте важку зброю у своїх руках,і навіть не задумуєтесь за своє життя, що з вами буде.Коли ми бачимо скільки солдатів гине кожного дня, нам стає важко і сумно на душі.Хоч ми і не поруч з вами та серцем і душею ми відчуваємо той біль, страх, відчуття самопожертви, биття ваших сердець і вашу велику любов до України.
Кожний вечір ми молимося за вас і ваше здоров"я.
Єдине, що благаєм Всевишнього, щоб ви швидше повернулися додому…, щоб він благословив нашу землю і повернув нам спокій, щоб людям, нарешті усміхнулася доля, і вони почувалися в цій державі захищеними.
З Днем Незалежності України! Нехай окрилює всіх нас віра в розбудову і процвітання рідної держави. Давайте спільно засіємо добром нашу мрію, щоб вона зростила для кожного щасливу долю.23 роки тому вітер свободи вирвався на волю. І ніхто і ніколи не зможе зупинити його злету.Тож пам"ятаймо, наша ВОЛЯ в наших руках.І не даймо її нікому приспати.
І якими б не йшла тернистими шляхами наша держава, вона гідно триматиме стяг вольности.
Підписатися на:
Дописи (Atom)



















