Чорнобиль… Трагедія… Пам”ять.

Вже 30 років з того часу, коли страшна біда прийшла в Україну, накривши чорним смертельним крилом Росію, Білорусь та інші країни.
Поліське містечко Чорнобиль, зайняло місце у сумнозвісному списку поряд із Хіросимою та Нагасакі. 
Аварія, що трапилася на четвертому енергоблоці Чорнобильської атомної електростанції, стала однією  з найбільших катастроф в історії людства.
 Вона вплинула на долі мільйонів людей. У багатьох регіонах України виникли нові соціально-економічні умови, що спричинили кардинальні зміни в людському житті. Україну проголошено зоною екологічного лиха. 
Для ліквідації наслідків аварії та створення системи надійного захисту населення від впливу Чорнобильської катастрофи залучено значні  фінансові, наукові  та людські ресурси.  

За Указом Президента у зв'язку з 30-ми роковинами Чорнобильської катастрофи 2016-й рік оголошено  роком вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і пам'яті жертв Чорнобильської катастрофи.
Саме тому у бібліотеці з учнями 5-7 класів проведені відео документальні спогади  «Заграва над Прип'яттю».
Діти познайомилися з трагічною історією Чорнобильської катастрофи, вшанували загиблих при ліквідації наслідків аварії на АЕС, переглянули документальне відео зі спогадами учасників-ліквідаторів Чорнобильської АЕС.

Діти зрозуміли що завдяки подвигу ліквідаторів, ціною їхнього життя і здоров’я вдалося врятувати Україну, Європу і світ від ще більш згубних наслідків цієї катастрофи.
Переживши Чорнобиль, ми українці усвідомили, що щастя – це коли можна лягти в пахучу траву, не боятись радіації, це чиста річка, у якій можна скупатися, це усміхнені дитячі обличчя.
Відзначення річниці Чорнобильської трагедії – це не свято, 26 квітня це день, коли кожна людина повинна поставити перед собою питання : «Хто я? Для чого живу на цьому світі ? Як живу ? Чим можу допомогти іншим людям?».

  

 На шану Кобзареві

З пробудженням природи до нас приходять найцікавіші довгоочікувані дати.Весна спонукає до творчості, приносить ліричний настрій, хочеться сонця і тепла,

а ще усамітнитися з гарною, цікавою книгою і відчути всю красу друкованого слова.

Недарма Господь подарував людству талановитих, геніальних творців саме весною, ніби бажаючи пробудити народ до життя, творчості, боротьби за краще майбутнє.

В Україні, та й не лише в ній,
 березень належить найкращій половині людства - жінкам
 та великому майстру слова, геніальному поетові,
 українському пророкові, бунтареві, художнику  -Тарасу Григоровичу Шевченку.

В ці дні в Кобиловолоцькій бібліотеці і в БК  традиційно проходять шевченківські дні.
До Шевченківських днів, і до Міжнародного жіночого дня  проведено святковий вечір, оформлена кн. виставка: " Іду до Тебе, Тарасе, крізь століття".

Заради майбутнього

Згідно з Указом Президента 20 лютого в Україні щорічно відзначається День Героїв Небесної Сотні, вшановується пам'ять борців за демократичні свободи та права людини.

З цієї нагоди 19 лютого 2016 р. в нашій бібліотеці відбулася година пам’яті «Заради майбутнього». 

Учасники заходу закликали молоде покоління не бути байдужим, а завжди відстоювати своє право жити у вільній країні і любити її. 

Зав. бібліотекою Олійник О. М. ознайомила присутніх з виставкою літератури про Майдан «З Україною в серці». На завершення заходу  хвилиною мовчання присутні  вшанували всіх невинно убієнних на Майдані, які вийшли бажанням змін на краще життя.

 Дорогі колеги!

Вітаю Вас із Новим 2016 роком!

Ось знову рік Новий іде,
Хай щастя він Вам принесе,
Міцне здоров’я подарує,
Хай радістю Ваш дім квітує.
Любов’ю хай серця живуть,
Тепло душі для Вас несуть.
Хай мир і лад у Вашій хаті будуть,
Хай завжди щирість, Вам дарують люди.

Дай Вам Боже, святкувати 
В щасті довгі роки мати.
Любов щиру заслужити
І ніколи не тужити.
Щиро щастя Вам бажаю
Усіх радісно вітаю:

З НОВИМ РОКОМ!   

ГОЛОДОМОР 1932-1933 р.

14 000 000 ВБИТИХ УКРАЇНЦІВ!
ПАМЯТАЙ, НАС ХОТІЛИ ЗНИЩИТИ!
НЕ ЗАБУДЕМО! НЕ ПРОБАЧИМО!

В історії бурхливого XX-го століття Голодомор 1932-33 років в Україні посідає особливе місце.

Перший масовий голод, що розпочався відразу ж після закінчення громадянської війни та придушення української революції, охопив значну частину України: Запорізьку, Донецьку, Катеринославську, Миколаївську, Одеську губернії. Причини його частково мали об'єктивний характер - посуха 1921 року, економічні наслідки першої світової та громадянської воєн. Але найголовнішими чинниками стали: крах сільськогосподарської практики тодішнього режиму, скорочення посівних площ у колишніх хлібородних районах внаслідок політики воєнного комунізму, директивні методи компартійного керівництва, яке розподіляло наявні продресурси на користь промислових центрів, передусім тих, що знаходилися поза межами України.

Коли дослідники говорять про Голодомор 1932-33 рр., мається на увазі період з квітня 1932 по листопад 1933 рр. Саме за ці 17 місяців, тобто, приблизно за 500 днів, в Україні загинули мільйони людей. Пік голодомору прийшовся на весну 1933 року. В Україні тоді від голоду вмирало 17 людей щохвилини, 1000 - щогодини, майже 25 тисяч - щодня...

Найбільш постраждали від голоду колишні Харківська і Київська області (теперішні Полтавська, Сумська, Харківська, Черкаська, Київська, Житомирська). На них припадає 52,8% загиблих. Смертність населення тут перевищувала середній рівень у 8-9 і більше разів.

У Вінницькій, Одеській, Дніпропетровській рівень смертності був вищій у 5-6 разів. У Донбасі - у 3-4 рази. Фактично, голод охопив весь Центр, Південь, Північ та Схід сучасної України. В таких же масштабах голод спостерігався у тих районах Кубані, Північного Кавказу та Поволжя, де жили українці.

Дослідники називають різні цифри загиблих під час голодомору: 5, 7, 9 та 10 мільйонів. Але, в будь-якому випадку, мова йде про МІЛЬОЙНИ безневинних жертв. А з урахуванням непрямих жертв (внаслідок повного фізичного виснаження, тифу, кишково-шлункових отруєнь, канібалізму, репресій, самогубств на грунті розладу психіки та соціального колапсу), за приблизними підрахунками, голодомор забрав життя 14 мільйонів людей.

Поняття „геноцид” було введено у міжнародно-правове поле лише ухваленою 11 грудня 1946 року резолюцією 96(І) Генеральної Асамблеї ООН, яка визначила: “Згідно з нормами міжнародного права, геноцид є злочином, який засуджує цивілізований світ і за здійснення якого головні винуватці мають бути піддані покаранню”.

9 грудня 1948 року ГА ООН одноголосно прийняла „Конвенцію про попередження злочину геноциду і покарання за нього”, яка набула чинності з 12 січня 1951 р.

У статті I Конвенції проголошується: „Сторони, які домовляються, підтверджують, що геноцид, незалежно від того, чи здійснений він у мирний або воєнний час, є злочином, який порушує норми міжнародного права, і проти якого вони зобов’язуються вживати заходи попередження і карати за його здійснення”. Стаття II подає визначення геноциду: „Дії, здійснювані з наміром знищити повністю або частково будь-яку національну, расову або релігійну групу як таку». Під знищенням розуміється:

1. вбивство членів групи;
2. заподіяння серйозних тілесних ушкоджень або розумового розладу членам групи;
3. навмисне створення життєвих умов, розрахованих на цілковите або часткове фізичне знищення її;
4. вжиття заходів, розрахованих на попередження дітонароджуваності у середовищі такої групи і, нарешті, д) насильницька передача дітей з однієї людської групи в іншу”.

За підрахунками французьких демографів, внаслідок голодомору в Україні не народився мільйон дітей. На загальні цифри смертності вплинуло й віддане тоді владою розпорядження ЗАГСам не реєструвати смерть дітей віком до одного року. Вчені дійшли висновку, що оскільки у цей період помирали переважно діти й молодь, середня тривалість життя українців у 1933 році становила 7,3 роки у чоловіків і 10,9 років у жінок. За всю історію людства подібних показників ніде не зафіксовано (МИГ 27.11.03.).

Відтоді ця Конвенція стала інструментом попередження геноциду, дієвість якого істотно зросла після завершення „холодної війни”. Проте сформульовані у цьому документі юридичні норми вживались, як правило, лише по відношенню до Голокосту часів Другої світової війни, по свіжих слідах якого, власне, й було розроблено Конвенцію.

Лише створена завдяки зусиллям української діаспори комісія Конгресу США на чолі з Дж.Мейсом у 1986 р. назвала Голодомор 1932-1933 рр. в Україні геноцидом.

Осінні фантазії

Закінчилося тепле літо. На легких рудих лапах непомітно підкралася чарівниця-осінь. Осінь - пора різноманітних фарб природи, час збирання урожаю, час прояву творчої фантазії дорослих і дітей.
Осінь відмінна пора для спостережень: саме в цей період природі все дуже швидко міняється: жовтіє і обпадає листя, відлітають птахи, на калюжах з'являється кірочка льоду, падає перший сніг, і так далі...
Наші діти вже самі помічають перші ознаки осені :
"А, а чому листя жовте"?, "Дивися, листок впав".

Шановні колеги! Дорогі друзі!

Прийміть щирі вітання з професійним святом - Днем бібліотек!

Сучасні бібліотеки - справжні центри інтелектуального та духовного життя, одні з самих затребуваних установ культури. Здійснюючи свою просвітницьку місію, вони здатні зіграти найважливішу роль в розвитку освіти, науки і культури, завжди залишаючись гарантом цивілізованості суспільства.

Основою успішних перетворень у бібліотечній справі, в першу чергу, є високий професіоналізм і праця бібліотекарів - хранителів культури і мудрості поколінь.

Шановні працівники бібліотек! Прийміть слова щирої вдячності, поваги і подяки за ваше служіння бібліотечній галузі області, щире бажання зберегти і передати інтелектуальне і духовне багатство.

Бажаю вам доброго здоров'я, оптимізму, благополуччя, нових творчих здобутків і вдячних читачів!