1 червня - Міжнародний день захисту дітей

Від нашої уваги, любові, виховання залежить доля дітей. І якщо ми будемо ростити їх у добрі, змалечку оточимо їх любов'ю та милосердям, вони змінять наше життя на краще!

 В цей день кожен повинен задуматися і подивитися на дітей, які поруч. Кожен повинен зробити для своєї дитини свято. Це свято потрібне, щоби люди звернули увагу, подивилися, що поруч є діти з їхніми проблемами і потребами. Ми робимо свято, щоби послухати дітей та інколи в них повчитися.

Міжнародний день захисту дітей - прекрасне свято радості та одвічної надії. Адже саме в дітях ми хочемо бачити здійснення своїх мрій і сподівань. Прагнемо, щоб вони росли здоровими та радісними, прославляли свої родини і рідний край.

У малечі не повинно бути нещасливого дитинства, і за це маємо відповідати ми, дорослі, тому турбота про дітей, захист їхніх прав повинен стати одним з найголовніших наших обов'язків.

Закликаємо усіх  й кожного наступного дня зігрівати теплом і любов'ю кожне дитяче серце, об'єднувати зусилля заради майбутнього, і тоді маленькі громадяни виростуть достойними людьми й неодмінно стануть гордістю України.

Екскурсія до "чарівної кімнати" сільської бібліотеки .

Діти разом із своїми учителями Наталією Йосипівною, Іриною Деонізівною, Любою Степанівною, завітали на екскурсію до

 "Чарівної кімнати" сільської   бібліотеки.

 Де діти багато почули про книги, про казкових персонажів, познайомились з фондом бібліотеки відгадували загадки, а що для них найцікавіше?

 це улюблені ігри, загадки, ігри на комп"ютері, які вони грали з захопленням.

Мета. Ознайомити учнів зі сільською бібліотекою, виховувати любов до книги, вміння її берегти. Викликати бажання стати активними  читачами й помічниками бібліотекаря.

 

Сьогодні у нас велика радість: ви закінчили школу. Ану відгадайте загадку: «Хто мовчки учить?» або «Язика немає, а розуму навчає?» . Правильно, діти, книга. Саме вона найкращий друг і порадник, оскільки дає нам знання, поради, вчить думати.

Сьогодні у нас буде бібліотечний урок і проведемо його ми в надзвичайній кімнаті. Ви вже здогадалися, що це – бібліотека, найчарівніша кімната в нашому селі Казкова кімната. Ви можете  зустрітися з доброю Попелюшкою, попасти на казковий  бал у королівський палац… (показую книгу).

                                                            

Або разом із Гаррі Поттером стати володарем золотих перснів…

Дуже багато цікавих пригод і подорожей чекає на вас у нашій бібліотеці. Треба тільки взяти книжку з полиці, зручно сісти за стіл і почитати.
 Тепер скажіть, до скількох ви вмієте лічити? (Діти відповідають: до 100, до 1000…)  От які ви молодці. Але, мабуть, ніхто з вас не зміг би порахувати всі книги в нашій бібліотеці, адже їх тут дуже багато.

                                                                                                     

 Уявіть собі, що всі книги звалені посеред кімнати. Це була б величезна гора, може й до самої стелі. Ви приходите, просите книгу про Червону Шапочку. Я довго її шукаю – день, а то і два і, нарешті, стомившись, знаходжу. Напевне, нікому не заотілося б  ще раз прийти в таку бібліотеку.

У будь-якій бібліотеці, діти, легко знайти книгу. Давайте спробуємо. Про кого ви хотіли б прочитати? Хто ваш улюблений персонаж? (Котигорошко. Лікар Айболить. Івасик Телесик.)Добре. Я знайду ці книги. А ви хором лічіть, поки я їх шукатиму. (Знаходжу.)
Бачите, діти, ви порахували до 10,  а я  всі три книги знайшла. А чому я їх так швидко знайшла ? (Книги розставлені в певному порядку.)

Правильно. У кожної книги в бібліотеці є своя точна адреса, своя  «квартира», своя «кімната» і навіть місце. Коли книга йде в гості до читачів, місце її вільне. Повернувшись «додому» - в бібліотеку, вона знову стає на своє місце.
Щоб бібліотечна книга жила довго, її треба берегти. Ось погляньте на ці дві книги (показую однакові книги, але одна чиста, а друга пошарпана, з обірваною обкладинкою). Вони одночасно надійшли до нас в бібліотеку. І одну діти брали читати, і другу. Та як читали їх учні, можуть сказати самі учні, точніше – їхній вигляд. Які по-вашому, діти читали цю книгу? Хороші? А цю… То як слід берегти книгу, щоб вона жила довго-довго, щоб її могло прочитати багато дітей?

Правильно, книгу варто обгорнути, не загинати сторінок, не малювати на ній, не брати її брудними руками, не перегинати, не читати за обідом. Не читати лежачи… Всі ці правила, я впевнена, ви запам’ятаєте і будете їх дотримуватися. 

 У нас у бібліотеці є бюро знахідок. Тут багато дивних речей. Ми ніяк не можемо розібратися: хто їх загубив, кому їх віддати?  Може ви допоможете нам. (Бере торбину, виймає з неї речі  і продовжує.) Кому належить цей смугастий ковпачок? Розкажіть хто такий Буратіно, хто пошив цей  ковпачок і де Буратіно міг його загубити? (Діти відповідають).

 А ось кошик. У ньому пиріжки, може ви знаєте, чиї вони? (Червоної Шапочки). Кому несла вона гостинець? Що трапилося з нею? Хто автор казки? Хто загубив кришталеву туфельку? Хто б міг її залишити і де? (Попелюшка). Чому її так дивно звуть? Звідки у неї такі туфельки?

 А ось у нас ще лікарська валізка. Тут є градусник, цукерки. Що це за дивний лікар їх приписує? (Айболить. Він лікує звірят). Хто написав цю книгу про доброго лікаря? Ось і спорожніло наше бюро знахідок, усі речі знайшли своїх господарів. І в цьому допомогли нам ви. Молодці. (Бібліотекар ознайомлює дітей з фондом бібліотеки.)

Бібліотекар. Чи сподобалося вам у нашій бібліотеці?  Хто хоче стати її читачем? (Записує дітей у бібліотеку, бажаю кожному стати найкращим читачем бібліотеки.)

Божої ласки, веселої Паски!

Дорогі колеги! 

Вітаю Вас із світлим святом Воскресіння Господнього!
Нехай Божа благодать обдаровує Вас здоров"ям, радістю, достатком.

З Воскресінням Христовим щиро Вас вітаю, 
Жити в радості й любові від душі бажаю,
Запашною хай буде Великодня паска
І до віку буде з Вами світла Божа ласка!

"Світле свято Великодня!"

"Світле свято Великодня!"

Жодне свято не приносить стільки радості та душевної теплоти як Великдень - найвеличніше свято року, тому з ним пов’язана низка напрочуд цікавих і поетичних народних звичаїв. Всі – і дорослі, і підлітки намагалися не спати цілу ніч. На Великдень люди йдуть до церкви. Горять вогнища, які нібито допомагають сонцю розігрівати землю. Всі чекають, коли задзвонять дзвони... По закінченні літургії святиться «свячене», що складається з паски, сиру,яєць, масла, солі, сала, ковбаси. У цей день вітають одне одного словами «Христос воскрес!» І відповідають: «Воістину воскрес!» Запрошують у гості, пригощають святковими стравами.

В Кобиловолоцькій бібліотеці до цьго свята готували писанки, прикрашали деревце різними писанками, діти вчились гаївок. В бібліотеці оформлена виставка " Готуємось до Великодня"  Із учнями школи готується захід де діти розказують все про великодню атрибутику "Великодне свято душі".

Підготовка до Великодня

Чорнобиль… Трагедія… Пам”ять.

Вже 30 років з того часу, коли страшна біда прийшла в Україну, накривши чорним смертельним крилом Росію, Білорусь та інші країни.
Поліське містечко Чорнобиль, зайняло місце у сумнозвісному списку поряд із Хіросимою та Нагасакі. 
Аварія, що трапилася на четвертому енергоблоці Чорнобильської атомної електростанції, стала однією  з найбільших катастроф в історії людства.
 Вона вплинула на долі мільйонів людей. У багатьох регіонах України виникли нові соціально-економічні умови, що спричинили кардинальні зміни в людському житті. Україну проголошено зоною екологічного лиха. 
Для ліквідації наслідків аварії та створення системи надійного захисту населення від впливу Чорнобильської катастрофи залучено значні  фінансові, наукові  та людські ресурси.  

За Указом Президента у зв'язку з 30-ми роковинами Чорнобильської катастрофи 2016-й рік оголошено  роком вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і пам'яті жертв Чорнобильської катастрофи.
Саме тому у бібліотеці з учнями 5-7 класів проведені відео документальні спогади  «Заграва над Прип'яттю».
Діти познайомилися з трагічною історією Чорнобильської катастрофи, вшанували загиблих при ліквідації наслідків аварії на АЕС, переглянули документальне відео зі спогадами учасників-ліквідаторів Чорнобильської АЕС.

Діти зрозуміли що завдяки подвигу ліквідаторів, ціною їхнього життя і здоров’я вдалося врятувати Україну, Європу і світ від ще більш згубних наслідків цієї катастрофи.
Переживши Чорнобиль, ми українці усвідомили, що щастя – це коли можна лягти в пахучу траву, не боятись радіації, це чиста річка, у якій можна скупатися, це усміхнені дитячі обличчя.
Відзначення річниці Чорнобильської трагедії – це не свято, 26 квітня це день, коли кожна людина повинна поставити перед собою питання : «Хто я? Для чого живу на цьому світі ? Як живу ? Чим можу допомогти іншим людям?».

  

 На шану Кобзареві

З пробудженням природи до нас приходять найцікавіші довгоочікувані дати.Весна спонукає до творчості, приносить ліричний настрій, хочеться сонця і тепла,

а ще усамітнитися з гарною, цікавою книгою і відчути всю красу друкованого слова.

Недарма Господь подарував людству талановитих, геніальних творців саме весною, ніби бажаючи пробудити народ до життя, творчості, боротьби за краще майбутнє.

В Україні, та й не лише в ній,
 березень належить найкращій половині людства - жінкам
 та великому майстру слова, геніальному поетові,
 українському пророкові, бунтареві, художнику  -Тарасу Григоровичу Шевченку.

В ці дні в Кобиловолоцькій бібліотеці і в БК  традиційно проходять шевченківські дні.
До Шевченківських днів, і до Міжнародного жіночого дня  проведено святковий вечір, оформлена кн. виставка: " Іду до Тебе, Тарасе, крізь століття".

Заради майбутнього

Згідно з Указом Президента 20 лютого в Україні щорічно відзначається День Героїв Небесної Сотні, вшановується пам'ять борців за демократичні свободи та права людини.

З цієї нагоди 19 лютого 2016 р. в нашій бібліотеці відбулася година пам’яті «Заради майбутнього». 

Учасники заходу закликали молоде покоління не бути байдужим, а завжди відстоювати своє право жити у вільній країні і любити її. 

Зав. бібліотекою Олійник О. М. ознайомила присутніх з виставкою літератури про Майдан «З Україною в серці». На завершення заходу  хвилиною мовчання присутні  вшанували всіх невинно убієнних на Майдані, які вийшли бажанням змін на краще життя.