Святкували діти.

Серпень. Спекотна пора року. У селі вирує дитячий сміх, ігри та розваги.

Нинішнє  сучасне життя не уявляємо собі без розвитку культури, творчих надбань місцевих майстрів, християнського виховання нашого підростаючого покоління.

Село Кобиловолоки, живе і процвітає, а особливо де є маленькі діти, живе і має майбутнє.

Найпершим місцем для спілкування дітей, молодих мам, різних занять є дитячий майданчик, який встановлено в центрі села біля будинку культури.

 Спонсором, якого стали орендарі фермерського господарства «Лега-фармс» Володимир та Галина Леньги.

Ігровий майданчик, відкриття якого відбулось у серпні замайорів яскравими кольорами. Дітворі є де розважитись, адже цього вони чекали дуже давно.

Свято відбулось за участю дитячих колективів художньої самодіяльності, що займаються при будинку культури, це і вокальні, танцювальні дитячі ансамблі, а також художнього слова, керівник Оксана Гойсалюк.

Хочеться слова вдячності висловити Володимиру та Галині Леньгам за такий прекрасний подарунок для малечі, і тим хто зробив своїми руками столярну роботу – це місцеві майстри Ігор Штафірний та Сергій Чеканський, художнє ковальство виконав Петро Штафірний.

Майданчик ще має доукомплектовуватись, а на ньому  уже вирує активне дитяче життя.

 Батьки висловлюють щиру подяку цим людям, які зробили добру справу для нашого найменшого покоління.

Літнє читання

Літнє читання

«Веселися грай книжки читай»

        
                                     

        

 Літо? У бібліотеці?
       Це крутіше дискотеки!
       Це свято, це сміх
      Це книжковий дивосвіт 
      Ура! Ура! Веселий час!

  Прийшли канікули до нас!                                                                        

                                                                                                       

                                                                                                                                                                                                                                                 

Для корисного і веселого відпочинку в дні літніх канікул Кобиловолоцькою бібліотекою була започаткована програма літнього читання-2017р «Веселися грай книжки читай»

В рамках програми у бібліотеці  організовувались книжкові новинки, креативні  виставки, дитячі періодичні видання, захоплюючі масові заходи,  можливість поспілкуватися з однолітками  в мережі інтернет, з дітьми проводились спортивні ігри на вулиці, конкурс малюнка на асфальті.

   

                                                                                                                 

                                                       

                                                                                                                                                                      
                                                     
                        

День вишиванки

Висить рушник у хаті на кілочку,
Калина червоніє на столі,
А біля неї – жовті колосочки,
Мов пустотливі братики малі,
Це все – моя земля, моя Вкраїна,
Це рук моєї матері тепло,
І цей рушник, яким і дочку й сина
Благословляє мати на добро.

Вишиванка – це наша національна гордість. Ще з сивої давнини відомо, що вишита сорочка є символом здоров’я та краси, оберегом щасливої долі та родової пам’яті. За традицією вишита сорочка передавалася з покоління в покоління, з роду в рід як родинна реліквія. Цей український оберіг пройшов крізь віки й нині символізує чистоту почуттів, глибину безмежної любові до Батьківщини.

Дрес-кодом дня була вишиванка, в біблшіотеці замайоріла різнобарвними візерунками виставка 

української народної вишивки

Відвідувачі бібліотеки відчули себе 

справжніми українцями та налаштовані на збереження культури, звичаїв й традицій свого народу.

Не згасне світло Великодня

 

Мир хай буде всім сьогодні,

сонце сяє хай з небес!

Бо світле свято Великоднє нам шле привіт:

"ХристосВоскрес! Воістину Воскрес!

 

Великодні рушники вишиті руками майстрині Галини Безверхньої.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Могутня сила Кобзаря

Сьогодні - день народження Тараса Шевченка


Сьогодні, 9 березня, Україна відзначає
203-ї день народження поета, письменника, художника, громадського та політичного діяча, який є національним героєм і символом України,
Тараса Григоровича Шевченка.

Незважаючи на час, Шевченко не віддаляється, а не бронзовіє. Він - апостол правди - живий! У чому криється цей феномен, ця дивна незбагненність? В живому щирому слові Тараса, що іноді звучить як струна, а іноді начебто гострого важкого меча.

«Без Нього ... хто знає, що було б з нами», - каже Богдан Лепкий.

«Кобзар» для Української той же, що і Біблія. Його загортали в вишитий рушник і зберігали у образів як святиню. По ньому український селянин, водячи зашкарублим, спотвореним від важкої праці пальцем, вчився читати. Уста ретельно шепотіли заповітні прості рядки, а розум осявав істина - «Борітеся - поборете!». Його вчили напам'ять.

Політв'язні царизму, дисиденти, шістдесятники. Шевченко був з кожним українському в тюрмах, таборах і на засланні; на чужині, в еміграції. Був на Майдані і в окопах воєн, в руїнах Донецького аеропорту з нескореними киборгами і з кожним українському, що залишився на окупованих агресором українських територіях. З тими, кого ворог переслідує, кидає в тюрми і вбиває за мову.

Прострелений російської кулею «Кобзар», на якому застигла кров українського солдата, свідоцтво того, що Шевченко живий. Він був і є скрізь, де були, є і будуть Українці. Навіть в найнесподіваніших місцях і навіть за найнесподіваніших обставин.

Тарас Шевченко – провісник долі України

Тарас Шевченко – провісник долі України

                                                                           

І став для нас Шевченко заповітом,Безсмертним, як саме людське життя.Ми будем славить перед цілим світом                           Живе й святе Шевченківське                                                     ім"я!                                                                                                                                                                         
Україна… В одному вже тільки цьому слові бринить музика смутку і жалю. Україна-країна смутку і краси, країна, де найбільше люблять волю і найменше мають її. Є у нашій українській літературі імена, що увібрали в себе живу душу народу, стали  часткою його життя. Таким ім’ям для нас, українців, стало ім’я Тараса Григоровича Шевченка, чия поезія от уже понад двісті років викликає в людях почуття гордості і захоплення  красою, своєю силою і народною мудрістю.
    Доля Тараса і доля України – невіддільні. Шевченко жив Україною, за неї страждав, для неї гартував свою волю, для її пробудження і визволення писав своє неопалиме безсмертне  пророче слово, утверджуючи віковічне прагнення українського народу до волі. . Сьогоднішня Україна, без перебільшення, постала завдяки шевченківському незламному духу, його думкам і українському слову.
    Пошана і вдячність наповнюють серця усього людства, бо Тарас ШЕВЧЕНКО – не тільки співець України, він митець на всі часи, на всі віки для всіх людей на землі. Ми пишаємось тим, що він – наш земляк, а ми прагнемо бути достойними його нащадками. У багатьох оселях наших земляків і сьогодні можна побачити портрет ШЕВЧЕНКА, заквітчаний вишитим українським рушником    В день народження Т.Шевченка дорослі і діти йдуть до його пам’ятника, щоб поставити свічку, покласти квіти, почитати його вірші, поспівати пісні, вшанувати великого Кобзаря.     Шануючи  Кобзаря, у нашій книгозбірні, для своїх користувачів ми облаштували тематичну викладку літератури:  « Шевченкове слово в віках не старіє» та відбудеться літературна кав’ярня   «Тарас Шевченко – провісник долі України»  

25 січня - Тетянин день і свято всіх студентів

25 січня - Тетянин день і свято всіх студентів

У народі 25-го січня вітають жінок на ім’я Тетяна. Походження цього свята має декілька версій, і однією з них є історія про великомученицю, на честь якої і відзначається Тетянин день.

Ім’я Тетяна має давньогрецьке походження й означає «упорядниця, засновниця». Тож, відповідаючи своєму імені, Тетяни здебільшого є людьми цілеспрямованими, справедливими та вірними своєму слову.

За народним повір’ям, якщо у Тетянин день вигляне сонце, то рано прилетять птахи з вирію, а якщо сніжно, то дощитиме влітку. Якщо буде морозно і ясно — літо буде теплим, а рік – врожайним. А тепла заметіль на Тетяну і «гнилий вітер» (південний) були небажаними явищами у цей день, оскільки вказували на неврожай і засуху.

У 1860-70 роках Микола І видав указ, в якому розпорядився святкувати не день відкриття університету, а підписання акту про його утвердження – Тетянин день перетворився на неофіційне студентське свято.

Так волею монарха з’явилося студентське свято – День студентів. До того ж, з нього починались студентські канікули, і саме цю подію студентська громада завжди відзначала весело і гучно. Святкування «професійного» дня студентів мало свої традиції і ритуали – влаштовувались урочисті акти з роздачею нагород та промовами. І сьогодні, як і сто років тому, студенти влаштовують гучні та веселі гуляння в цей день. Бо, як відомо, студент ніколи не пропустить шанс відпочити від навчання, – згідно з народною мудрістю, від нескінченного святкування його відволікає лише «гарячий» сесійний час.