Історія свята День Перемоги.      За кордоном День Перемоги відзначається не 9, а 8 травня. Це пов'язано з тим, що акт про капітуляцію був підписаний з центрально- європейським  часом 8 травня 45-го року о 22 годині 43 хвилини.

        Цього року Україна вперше відзначатиме разом з Європою 8 та 9 травня Дні пам'яті та примирення, відійшовши нарешті від усталеного радянського зразка святкування 9 травня як Дня Перемоги радянської армії над фашизмом.

         Символом відзначення Дня пам'яті та примирення і Дня перемоги став червоний мак. В українській міфології мак має дуже багато значень. Це символ сонця, волі, гордості, оберегу від нечистої сили, крові. В українських народних піснях та думах мак пов'язаний з війною та військом, він символізує козака, що героїчно загинув, боронячи Україну.

День  Перемирення, День Перемоги , День матері – триєдність мудрості, слави, безсмертя.

Під такою назвою відбувся святковий вечір у Кобиловолоцькому  БК.

Із вступним словом привітав ветеранів  із Днем Перемоги  сільський голова  Титан І.Б. вручивши їм невеличкі  подаруночки . 

Привітавши матерів із Днем матері , прозвучали пісні у виконанні  жіночого  вокального  ансамблю  сільського БК, дитячий  танцювальний колекти,  ансамбль  читців  2-6 класів  Кобиловолоцької ЗОШ.

А також користувачі інтернету в бібліотеці,  мали змогу  переглянути  матеріали подій 1941-1945рр. Та подій на Сході України в зоні АТО.

                       

                                     “Веселі барви Великодня”.  

Є багато свят, які люблять зустрічати українці. Але одним з головних є весняне свято - Великдень. Великдень – найбільше християнське свято. Цей день має ще одну назву – Пасха. Це світле і добре свято несе з собою віру, надію і любов.
  У передсвяткові Великодні дні у Кобиловолоцькій бібліотеці працює Великодня майстерня «Котилася писаночка». Куточок  облаштований для дітей, охочих зробити щось власноруч.








Одним із найважливіших символів Великодня є писанка. Українська писанка - це шедевр декоративно-ужиткового мистецтва. Писанка – символ Сонця, життя, любові і краси, весняного відродження, добра, щастя, радості.
  Книжкова виставка познайомить користувачів із традиціями святкування Великодня, розповість про походження одного із важливих символів цього свята в Україні – писанку.




  Запрошуємо всіх,в бібліотеку, де ви дізнаєтеся про нові легенди, розповіді про Великдень і про мальовниче написання писанки. 

Літопис долі Кобзаря

 

 

 

ХРОНОЛОГІЯ РЕВОЛЮЦІЇ ГІДНОСТІ

Рік Революції гідності та російсько-українська війна на сході України стали переломними і історичними подіями.

Подія на майдані та на східному фронті проявили вражаючу незламність, патріотизм та хоробрість українських захисників, які ціною свого здоров"я і життя боронять від агресора незалежність та цілісність нашої країни.

Герої справді не помирають, але пам"ять про них має розчинятися з плином часу, зі зміною поколінь.

"Колись настане день, закінчиться війна...", співає С. Вакарчук. Та ті кого забрали небеса уже не повернуться.

Необхідно розуміти, що останній подих Небесної сотні був за для кожного з нас і з надією для нас. Ми не знаємо шо чекає нас у майбутньому, та тільки за нами право його створювати уже сьогодні. У це вірив кожен герой Небесної сотні, хто цього майбутньго уже не зможе побачити, але чия смерть дала йому початок.

Так у нашій бібліотеці вшановували героїзм українських захисників: і тих, які полягли, і тих, які сьогодні зі зброєю в руках захищають суверенітет України.

Оформлені кн. виставки в бібліотеці до річниці майдану: "Пам"яті небесної сотні".

 І тих хто зара захищає нашу Україну. "Вони захищають наше з Вами майбутнє" На даній виставці хлопці із села, це і Назар М"ялікгулієв, наш поет , який видав уже своїх дві збірки, "Критик" і "До народу",  виставка його під назвою "Поміняв перо на зброю". А також Михайло Супчак,  Богдан Підборачинський, Іван Яхман.

Ці хлопці спавді боряться за за наше з вами майбутнє. Наша шана криється у продовженні боротьби за ідею бути вільними.

 

с. Кобиловолоки

ТРАДИЦІЇ НА ЙОРДАН 

ДРУГА СВЯТА ВЕЧЕРЯ

До Водохреща жінки намагалися не полоскати у воді білизни, бо «там чорти сидять і можуть вчепитися». Натомість дівчата у посвячену воду клали калину чи коралі і вмивалися, аби щоки були рум'яними. Загалом до Водохрещ протягом всіх свят жінки не ходили по воду, це мали робити лише чоловіки.

Напередодні Водохрещі святкується «Голодна кутя», або другий Святий Вечір. Увесь цей день віруючі люди нічого не їдять — постують. Сідають вечеряти, коли вже засяє вечірня зоря. На вечерю подають пісні страви — смажену рибу, вареники з капустою, гречані млинці на олії, кутю та узвар. Після вечері всі кладуть свої ложки в одну миску, а зверху — хлібину, «щоб хліб родився».

На другий день зранку ходять до церкви святити воду. Цією свяченою водою почи­нається трапеза, нею ж кожний госпо­дар кропить усіх членів сім'ї, хату, інші будівлі, криниці.

За давньою тра­дицією, церемонія освячення води відбувалася під відкритим небом, на берегах річок, струмків, озер. Ще напередодні Йордана, з льо­ду вирубували великий хрест («йордан») і ставили його поруч з ополонкою. Скульптурне зображення хреста встановлювали вертикально і нерідко обливали буряковим квасом, від чого воно набирало червоного ко­льору. Було прийнято також при­крашати хрест барвінком і гілками сосни.

В давнину в селах і містах влаштовува­лись багатолюдні хресні ходи до річ­ки. Крім ікон і церковних хорогв учасники цих процесій несли запалені «трійці» — три свічки, перевиті зіллям васильків, чебрику та інших квіток. Акт водосвяття в багатьох місцевостях супроводжувався стріляниною з рушниць порожніми набоями. Одночасно у небо випускали голубів, попередньо прикрашаючи їх стрічками з кольорового паперу.

Після Водохреща розпочинався новий весільний се­зон, який тривав до Великого посту. Це був час веселощів і до­звілля. Молодь збиралась на вечорниці, сім'ї влаштовували складчини та ходили один до одного в гості з метою наблизити весну.

  Рік новий стрічаєм разом ! 

  Новий рік - це найулюбленіше свято, коли всі, незалежно від віку, чекають чудес. Для того, щоб воно залилосяся в пам'яті надовго, потрібен не тільки цікавий сценарій, яскраві костюми, а й особливого значення набуває прикраса приміщення. Його необхідно провести заздалегідь, створюючи очікування свята. 
А ще хотілося б сказати: "Як зустрінеш Новий рік, так його і проведеш". Це знають всі. І тому посидіти новорічної ночі за столом, заставленим смачними стравами, у колі сім’ї та близьких друзів просто необхідно, якщо ви хочете у достатку та здоров’ї провести наступний рік.
Чим віншуватиме нас Новий рік? Пророкують різне і по-різному. А хочеться, так хочеться, щоб був мир і достаток, добро і злагода. І все це залежить від нас, дітей Землі та Володаря Неба. Давайте повіримо в казку. І в доброго Білого Ангела, посланця Господнього, що він благословить у Новорічну ніч нашу землю, батьків наших, дітей, сестру і братів, усіх...
Хай Любов усім нам буде за поводиря протягом року, який щойно зродився. Хай Віра в Господа, в людей, у себе допомагає нам бути добрими і справедливими. Хай Надія не полишає нас у найвищі хвилі життя. І хай хлібом-сіллю буде багата оселя.

Із вітанням новорічним
Входимо у кожний дім,
Щастя, радощів сьогодні
Вам бажаємо усім.
Зичимо усім вам щастя,
Оминають хай нещастя,
Хай несе вам Новий рік
Мир та радість на поріг.

Дорогі колеги вітаю Вас із Новим роком та

Різдвом Хрестовим!