Легенда про Святого Миколая

Нічого не бракувало малому Миколі – ні одежі, ні смачної їжі. Та він був сирота, мама померла рано, за нею тато. Хлопчик ріс під опікою чужих людей. Він часто виходив на вулицю погратися з дітьми. Це були діти небагатих батьків. Жили вони в глиняних хатках, спати вкладалися без вечері. Миколай їх жалів, але не знав, як їм допомогти.Був у Миколи старий вчитель. Одного разу вони читали святе Письмо: «Коли ти робиш добро, то нехай твоє правиця не знає, що робить лівиця..."- Як це розуміти? - спитав учителя замислений Микола.- Коли робиш добро, то не треба про це говорити, голосно розповідати іншому. Краще не хвалитися своїми добрими вчинками.Стояла глибока осінь. Микола знав, що багато діток в його околиці живуть бідно, у голоді і холоді. От родина старого Олександра. Мати хвора, у Петруся немає взуття, а мала Софійка вранці збирала на дорозі ломаччя, щоб було чим затопити в печі.Ввечері Микола тихо, щоб слуги не бачили, підкрався до комори. Набрав у торбину борошна, налив пляшечку олії, набрав повні кишені яблук. У своїй скрині відшукав пару нових шкарпеток та нові постільці. Коли всі в домі спали, Микола тихесенько, як мишка, вислизнув з ліжка. Пробрався до порога Олександрової хати, поклав там торбинку та й побіг назад. Вранці старий Олександр не міг натішитися щедрими подарунками. Але хто це міг зробити і кому дякувати?З того часу Микола часто робив такі дарунки бідним сусідам. Люди молили Бога за невідомого, який допомагає їм. Та ніхто не здогадувався, що то був Микола. Миколині слуги стали помічати, що зникають харчі, одяг, паливо з комор. Стали пильнувати.Одного разу, коли Микола тільки но склав торбинку та вийшов зі свого подвір'я, його наздогнав старий слуга. Думав, що то злодій. Тоді й стало відомо, хто піклується про бідних.Минули роки. Микола, вивчився , став священником. Усе своє майно роздав бідним людям і служив їм, як тільки міг. За це Господь дав йому сили творити ще більше і більше добра. Він лікував хворих, допомагав в'язням. А коли він помер і постав перед Богом, Бог промовив до нього: «Багато, Миколо, ти зробив добра за своє життя. За це я виконаю будь яке твоє бажання. Чого ти хочеш»Миколай не довго думав і відповів: «Дай мені, Боже, бодай один раз на рік сходити на землю та обдаровувати діточок» Відтоді кожного року у ніч з 18 на 19 грудня Святий Миколай сходить з небес на землю і робить кожному з нас такі несподівані але приємні подарунки.

Традиції гулянь і найпопулярніші ворожіння на Андріївські вечорниці

Свято Андрія Первозванного вважається найбільшим передноворічним святом, яке відзначається ще з часів Русі 13 грудня. Андрій Первозванний входив в число 12-ти апостолів Христа, згідно з переказами, був братом апостолу Петру і був покровителем жителів України, Росії та Шотландії. Напередодні цієї дати прийнято збиратися на Андріївські вечорниці — ворожіння, з якими пов'язано безліч неординарних звичаїв.

Вечорниці проходять в ніч з 12-го на 13-е грудня
і в основному святкуються тільки молоддю.

• За традицією, в цей вечір і ніч хлопці робили різноманітні дрібні капості дівчатам (викрадали і ховали предмети одягу, прикраси). З настанням темряви хлопці лякали їх на вулицях або стукали у вікна, говорячи на різні лади, намагаючись таким чином звернути на себе увагу.
• Дівчата ж в цей час займалися таємним обрядом — проводили ворожіння на судженого і на результат майбутнього сімейного життя. Іноді дійством керувала заміжня і щаслива у сімейному житті ворожка, але найчастіше дівиці виступали в ролі ворожок самостійно. Щоб дізнатися ім'я нареченого, дівчатам було приписано кидати знятого з ноги червоного чобота, — якнайдалі через голову. Кинуте взуття уважно розглядали, оскільки вважалося, що суджений прийде в будинок з того боку, куди вказує носок чобітка.
• Не менш знамениті гадання з використанням кільця, скрученої з паперу квітки, ляльки і гілочок мирти. На всіх цих предметах ворожка робила замовляння, а потім пропонувала дівчатам по черзі тягнути жереб. Важалось, що та, яка витягне із загальної маси кільце, — незабаром вийде заміж.
• Ворожіння з використанням дзеркал різної величина — ще один спосіб дізнатися свою долю. Дзеркала ставили навпроти один одного, а між ними встановлювали 3 запалені свічки. Дівчина сідала між дзеркалами і довго вдивлялася в відображення свічок. Вважалося, що так в дзеркалах можна побачити коридор свічок, а в ньому — і свого судженого.

Андріївські вечорниці супроводжувалися веселими співами, довгими дівочими посиденьками, знайомствами і заграваннями молоді. Вечорниці тривали всю ніч, оскільки наступного разу молоді люди могли поспілкуватися тільки на гуляннях напередодні Різдва.

                          Сучасні вечорниці — що змінилося

Андріївські забави в багато чому дійшли до теперішнього часу без особливих змін, особливо весело їх святкують в Карпатах, де сама природа сприяє цьому. Однак, сучасність все ж внесла свої корективи у свято Андрія.

Дівчата, які вирішили влаштувати посиденьки на Андрія, найчастіше збирають компанії не вдома, а, наприклад, в затишних кімнатах готелів або котеджів. Такий підхід легко пояснюється малою площею особистих житлових приміщень і бажанням потрапити у відповідну атмосферу.

Якщо раніше хлопці ніколи не заглядали до дівчат на вогник, а саме ворожіння було таїнством, то зараз молодь часто збирається разом. До ворожіння відносяться жартівливо, а самі вечорниці сприймають як відмінний привід повеселитися перед Новим роком.

ГОЛОДОМОР

НЕВІДКЛАДНІ  СЛЬОЗИ УКРАЇНИ

Голодомор в Україні 1932-1933: найстрашніші факти

print

Щорічно 25 листопада в Україні та світі згадують жертв голодомору 1932-33 років. Серед мільйонів загиблих були і росіяни і євреї і поляки. Але понад 80% з мільйонів, які померли за ці роки, були українці. Саме тому величезна кількість країн світу визнали цю трагедію геноцидом українського народу. І у річницю цієї події, ми вирішили нагадати вам найстрашніші факти про голодомор.

Найжахливіші факти про голодомор в Україні

Кількість загиблих

Тут відразу потрібно сказати про те, що точну кількість жертв голодомору в Україні назвати не можна. Всі документи або знищено, або ж сфальсифіковано. В роботах істориків різні цифри: від 4 до 8 мільйонів. До речі, в таких випадках зазвичай враховують тих, хто міг народитися в цій час. У такому випадку кількість жертв голодомору в Україні досягає 12 мільйонів. Це в кілька разів більше ніж за час Другої світової.

Штучний голодомор

Голодомор в Україні 1932-33 років був штучним. Тоді виконавці відбирали в селян худобу, урожай і все, чим можна було харчуватися. Дороги у великі міста просто перекривали, а тих, хто  намагався прорватися , розстрілювали на місці.

Вік загиблих

Якщо всього за рік загинуло близько 8 мільйонів чоловік, то наступні факти просто жахають. Половина жертв була у віці від 6 місяців до 17 років.

Винуватці голодомору в Україні

У січні 2010 року Апеляційний суд Києва визнав сімох радянських керівників винуватцями організації геноциду українців. Серед них - генсек ЦК ВКП(б) Сталін, голова Раднаркому СРСР Молотов, секретарі ЦК ВКП(б) Каганович і Постишев, генсек ЦК Компартії України Косіор, його другий секретар Хатаєвич і голова Раднаркому УРСР Чубар. Ваші діти можуть не дізнатися про це

На даний момент статистика свідчить, що близько 60% українців упевнені, що події 1932-33 років були саме геноцидом. Але, під час президентства Януковича цей термін, як і "Голодомор" просто прибрали із підручників історії. Незважаючи на те, що понад 100 країн світу визнали події цього часу саме геноцидом українського народу.

Хеллоуїн - День всіх святих - ворожіння та прикмети свята

За повір’ям, у ніч з 31 жовтня на 1 листопада ворота, що розділяють світ живих і мeртвих, відкриваються, і душі покiйних бродять по землі, лякаючи нас.

Хеллоуїн – яскраве свято зі страшною передісторією,

1 листопада ворота, що розділяють світ живих і мeртвих, відкриваються, і душі покiйних бродять по землі, лякаючи нас.

Ми звикли ставитися до Хеллоуїну як до свята, коли можна повеселитися і полякати перехожих страшними нарядами і масками. Однак жителі Європи і США відносяться до цього дня з усією серйозністю, шануючи традиції і забобони. Стародавні перекази розповідають нам дивовижну історію кельтського народу і їх святкування Самайн. Виявляється, в ніч Хеллоуїна тeмні сили вільно гуляють по землі, заглядаючи в кожен будинок.

                        Cвято Хеллоуїн

Напередодні Хеллоуїна всі вибирають для себе костюми, і чим страшнiше, тим краще і цікавіше. Особливо це свято люблять діти, адже для них ця ніч – практично те ж саме, що і Новий рік. Кругом повно цукерок, все яскраве, ошатне і веселе. Навіть за свої витівки можна отримати в нагороду купу солодощів. Поки діти випрошують частування, погрoжуючи: «Солодкість або гидоту?», – дорослі гадають, лоскочуть свої нерви стрaшними фільмами і розповідають один одному мотoрoшні історії з життя.

Символ Хеллоуїна – зловісна гарбуз, який, за легендою, відлякує злих дyхів від будинку і знаменує закінчення збору врожаю. Гарбузову голову виготовляють за кілька днів, спустошуючи гарбуз від м’якоті і вирізаючи ножем зубастий рот і стрaшні очі. Щоб вона виглядала ще більш стрaхітливою, всередину неї ставлять свічку.

     Ворожіння та прикмети на Хеллоуїн

Ворожіння на блюдцях. На трьох блюдцах ворожили в першу чергу дівчата, які шукали кохання. Звичайно, вони збиралися великою компанією, щоб було не так страшно. На стіл ставилося блюдце з джерельною водою, інше – пусте і третє з чорнилом. Юні ворoжки по черзі зав’язували один одному очі і підводили одну дівчину до столу, щоб вона вибрала тe блюдце, яке розкриє її таємницю.

Вважалося, що рукою в цей момент керувала потoйбiчна сила, яка направляла і опускала долоню в одну з трьох чаш. Якщо блюдце було порожнє – дівчина в цьому році залишалася в числі незаміжніх. Якщо з водою – очікується швидке весілля, а дівчина стане щаслива в шлюбі. Ну а якщо рука фарбувалася фарбою, то чоловік буде з неприємним минулим.

Ворожіння по снах. Через сни до нас надходить таємнича інформація. Вони бувають вiщі, барвисті і стрaшні. В ніч Хеллоуїна на них ворожили і ворожать до сих пір. Вважалося, що якщо присниться вода, дзеркало або камені, то в цьому році удача буде супроводжувати в усьому. А ось якщо побачиш уві сні сніг, град, сильний вітер або відцвілі квіти – чекай біди.

               Прикмети на Хеллоуїн:

Щоб в будинок не проникли дyхи і не залишилися там, запалювалися свічки.

Щоб відлякати від себе і своєї сім’ї нeщастя, потрібно було три рази обійти будинок або квартиру в карнавальному костюмі і з палаючим факелом в руках.

Побачити павука на Хеллоуїн – до біди.

Люди одягали одяг задом наперед і виходили вночі на вулицю для того, що зустрітися зі справжньою вiдьмoю і дізнатися у неї свою долю.

Хеллоуїн – стрaшнe свято з веселою складовою і багатовіковою історією. Ставитися до нього з усією серйозністю або сприймати як привід для веселощів – вирішувати тільки вам. Але не варто забувати, що наше життя сповнена загадок і таємниць, про які ми навіть не підозрюємо. Відмінного настрою і вдалого Хеллоуїна.

У ОСЕНІ Є СВЯТ БАГАТО ЦЕ ЗНАЮТЬ ЛЮДИ ГЕТЬ УСІ,ТА ОСЬ 

ВЕРЕСНЯ ТРИДЦЯТЕ 

ДО НАС ПРИЙШЛО У ВСІЙ КРАСІ.ОСІННІ КВІТИ ВСЮДИ,

ДЗВІНКИЙ БАДЬОРИЙ СМІХ, ВІТАЮТЬ ЛЮДИ ЩИРО 

БІБЛІОТЕКАРІВ УСІХ!

Коли відлітають лелеки  

У теплі, далекі країни

Святкують День бібліотеки.
Шановні колеги мої

І скромні, і добрі, і щирі,
Відкриті серця для людей
Бажаю вам щастя і миру,
І здійснення творчих ідей.

Всеукраїнський день бібліотек цей день відзначають 30 вересня.

Перші бібліотеки в Україні відкривалися при монастирях і церквах після прийняття християнства. Найбільш значною з них була бібліотека Софії Київської, що налічує близько 900 томів рукописних робіт. В період монголо-татарської навали більшість книг було втрачено.

Значний розвиток бібліотечної справи відбувається після появи книгодрукування в середині XV століття, з’являються великі книгосховища. У радянський період бібліотечна справа стає частиною державної політики країни.

На сьогоднішній день в країні налічується приблизно 40 тис. бібліотек, число працівників цієї сфери становить у середньому 53 тис. осіб. Послугами книгосховищ користуються понад 17,5 млн. читачів.

Хочу привітати вас, колеги,
З таким важливим святом для нас,
Щоб кожен день, читаючи книги,
Приносив нам задоволення в той час!

У вас професія - прекрасна,
Клопітка хоч та й важка,
Та за те гуманна, добра
Де ще в світі є така?
Вам вітання якнайкращі
Подарує хай весь світ.
І сама чарівна Осінь
Принесе хай вам привіт.
Зі святом вас вітаю нині
Щиро, дзвінко від душі
Хай відчують в серці свято
Бібліотекарі усі

                                        Святкували діти.

Серпень. Спекотна пора року. У селі вирує дитячий сміх, ігри та розваги.

Нинішнє  сучасне життя не уявляємо собі без розвитку культури, творчих надбань місцевих майстрів, християнського виховання нашого підростаючого покоління.

Село Кобиловолоки, живе і процвітає, а особливо де є маленькі діти, живе і має майбутнє.

Найпершим місцем для спілкування дітей, молодих мам, різних занять є дитячий майданчик, який встановлено в центрі села біля будинку культури.

 Спонсором, якого стали орендарі фермерського господарства «Лега-фармс» Володимир та Галина Леньги.

Ігровий майданчик, відкриття якого відбулось у серпні замайорів яскравими кольорами. Дітворі є де розважитись, адже цього вони чекали дуже давно.

Свято відбулось за участю дитячих колективів художньої самодіяльності, що займаються при будинку культури, це і вокальні, танцювальні дитячі ансамблі, а також художнього слова, керівник Оксана Гойсалюк.

Хочеться слова вдячності висловити Володимиру та Галині Леньгам за такий прекрасний подарунок для малечі, і тим хто зробив своїми руками столярну роботу – це місцеві майстри Ігор Штафірний та Сергій Чеканський, художнє ковальство виконав Петро Штафірний.

Майданчик ще має доукомплектовуватись, а на ньому  уже вирує активне дитяче життя.

 Батьки висловлюють щиру подяку цим людям, які зробили добру справу для нашого найменшого покоління.

Літнє читання

Літнє читання

«Веселися грай книжки читай»

        
                                     

        

 Літо? У бібліотеці?
       Це крутіше дискотеки!
       Це свято, це сміх
      Це книжковий дивосвіт 
      Ура! Ура! Веселий час!

  Прийшли канікули до нас!                                                                        

                                                                                                       

                                                                                                                                                                                                                                                 

Для корисного і веселого відпочинку в дні літніх канікул Кобиловолоцькою бібліотекою була започаткована програма літнього читання-2017р «Веселися грай книжки читай»

В рамках програми у бібліотеці  організовувались книжкові новинки, креативні  виставки, дитячі періодичні видання, захоплюючі масові заходи,  можливість поспілкуватися з однолітками  в мережі інтернет, з дітьми проводились спортивні ігри на вулиці, конкурс малюнка на асфальті.

   

                                                                                                                 

                                                       

                                                                                                                                                                      
                                                     
                        

День вишиванки

Висить рушник у хаті на кілочку,
Калина червоніє на столі,
А біля неї – жовті колосочки,
Мов пустотливі братики малі,
Це все – моя земля, моя Вкраїна,
Це рук моєї матері тепло,
І цей рушник, яким і дочку й сина
Благословляє мати на добро.

Вишиванка – це наша національна гордість. Ще з сивої давнини відомо, що вишита сорочка є символом здоров’я та краси, оберегом щасливої долі та родової пам’яті. За традицією вишита сорочка передавалася з покоління в покоління, з роду в рід як родинна реліквія. Цей український оберіг пройшов крізь віки й нині символізує чистоту почуттів, глибину безмежної любові до Батьківщини.

Дрес-кодом дня була вишиванка, в біблшіотеці замайоріла різнобарвними візерунками виставка 

української народної вишивки

Відвідувачі бібліотеки відчули себе 

справжніми українцями та налаштовані на збереження культури, звичаїв й традицій свого народу.

Не згасне світло Великодня

 

Мир хай буде всім сьогодні,

сонце сяє хай з небес!

Бо світле свято Великоднє нам шле привіт:

"ХристосВоскрес! Воістину Воскрес!

 

Великодні рушники вишиті руками майстрині Галини Безверхньої.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Могутня сила Кобзаря

Сьогодні - день народження Тараса Шевченка


Сьогодні, 9 березня, Україна відзначає
203-ї день народження поета, письменника, художника, громадського та політичного діяча, який є національним героєм і символом України,
Тараса Григоровича Шевченка.

Незважаючи на час, Шевченко не віддаляється, а не бронзовіє. Він - апостол правди - живий! У чому криється цей феномен, ця дивна незбагненність? В живому щирому слові Тараса, що іноді звучить як струна, а іноді начебто гострого важкого меча.

«Без Нього ... хто знає, що було б з нами», - каже Богдан Лепкий.

«Кобзар» для Української той же, що і Біблія. Його загортали в вишитий рушник і зберігали у образів як святиню. По ньому український селянин, водячи зашкарублим, спотвореним від важкої праці пальцем, вчився читати. Уста ретельно шепотіли заповітні прості рядки, а розум осявав істина - «Борітеся - поборете!». Його вчили напам'ять.

Політв'язні царизму, дисиденти, шістдесятники. Шевченко був з кожним українському в тюрмах, таборах і на засланні; на чужині, в еміграції. Був на Майдані і в окопах воєн, в руїнах Донецького аеропорту з нескореними киборгами і з кожним українському, що залишився на окупованих агресором українських територіях. З тими, кого ворог переслідує, кидає в тюрми і вбиває за мову.

Прострелений російської кулею «Кобзар», на якому застигла кров українського солдата, свідоцтво того, що Шевченко живий. Він був і є скрізь, де були, є і будуть Українці. Навіть в найнесподіваніших місцях і навіть за найнесподіваніших обставин.